/піврозпад/

щось клубочилось в темряві
стукало
мов сон у двері свідомості
зростало
блимало незбагненним світлом
мов очі померлого
приходило до мене
мов спогад
мовчало
мовою вологою та чорною
ніби земля
вростало у мене
і ходило слідом
ховаючись в тіні
так ми і стояли іноді
по різні сторони світла
по різні сторони
дзеркала
чужі та безмовні
і коли перший із нас
вимовив слово
другий вже спав
у земляній норі
так і не згадавши жодного слова
спав
і бачив
лише
беззвучні сни
.